Пісня "Геть у далекі далекі світа" у виконанні Артема Пивоварова та Олі Полякової – це лірична заклика до внутрішньої свободи та безмежності дитячих мрій. Вона обрамлена теплим і ніжним зверненням до дитини, закликаючи насолоджуватися безтурботністю молодих років, коли думки та мрії легко літають і не знають обмежень.
Основна тема пісні – це свобода мрій та їхньої здатності переносити нас у далекі, незнані світи. Через поетичне зображення мрії, що втілено у метафорі "сизокрилої голубки", слухачам пропонується не стримувати своєї уяви, дозволяючи їй вільно розгортатися та підніматися високо над буденністю. Ця ідея підкріплюється повторюваними закликами не обмежувати свої мрії, а дозволити їм вести себе туди, куди вони хочуть.
Пісня є м'яким нагадуванням про цінність і красу дитинства, коли все здається можливим, і про необхідність зберігати цю відкритість до мрій та фантазій навіть у дорослому житті. Через свою простоту та глибину, пісня закликає слухачів повернутися до стану дитинства, де світ сприймається як місце безкрайніх можливостей. Таким чином, вона виступає як мелодійний гімн свободі душі та безмежності уяви.