Ця пісня Марії Бурмаки виражає болючу тему війни, яка відгомонює в серцях кожного, хто зачеплений цією трагедією. Вона відображає глибокі емоції та переживання тих, хто чекає вдома: любов, надію, страх втрати та безмежне бажання повернення близьких живими.
В кожному рядку присутній виклик - зберегти свою землю, не здати її ворогу. Підкреслюється нерозривний зв'язок між землею та тими, хто її захищає, символізуючи відданість і любов до рідної землі, яку не можна віддати війні.
Особливу увагу приділено молитві за повернення близьких живими. Ця надія стає опорою для тих, хто чекає, підкріплюючи їхню віру та допомагаючи пережити важкі часи. Пісня нагадує про те, що кожен, хто воює, має когось, хто чекає його вдома, хто любить його та молиться за його повернення.
Завершальні рядки пісні віддзеркалюють єдність та взаємопідтримку всієї країни, яка стала "як один кулак" в боротьбі за свою свободу та незалежність. Вона залишається непохитною перед лицем ворожих викликів, демонструючи незламність духу та віру в перемогу. Пісня закликає до збереження надії та любові, незважаючи на всі труднощі та випробування війни.