Пісня "Течемо ми проти ріки" у виконанні Насті Каменських відкриває перед слухачем глибокі роздуми про випробування, які випадають на долю людини, та про внутрішню силу, необхідну для їх подолання. Текст пісні використовує образи природи та емоційних станів для передачі складнощів життєвого шляху, де "чорний ліс" і "океан гірких сліз" символізують темряву та біль втрат, а "райський сад" і "кров у пелюстках" відображають красу та трагедію людського існування.
Основний мотив пісні - це боротьба із зовнішніми та внутрішніми перешкодами, яка уособлюється у фразі "течемо ми проти ріки". Це вираження підкреслює не лише протистояння з життєвими негараздами, але й прагнення йти вперед, незважаючи на всі труднощі. "Льодяні води дзвінкі" та "крики лелечі" нагадують про нескінченну циклічність боротьби та надію на відновлення.
В останніх рядках пісні відчувається згуртованість перед обличчям спільних випробувань, де душа, що "лежить у високих травах", і "замість сліз гаряча лава" символізують перетворення болю та страждань у силу та рішучість. Таким чином, пісня стає гімном стійкості та взаємопідтримки, підкреслюючи, що лише разом можна подолати найскладніші життєві виклики.