У пісні Насті Каменських "Як і тебе нас спіткала" відчувається глибока емоційна насиченість і філософський підтекст. Лірична героїня розкриває свої переживання через метафору душі, що відчуває біль, страждання та непереможні життєві випробування. Використовуючи образи "чорного лісу", "океану гірких сліз" та "душі, роздертої безбожно", авторка передає глибоку емоційну біль і відчай, які відчуває людина, що стикається з величезними труднощами.
Пісня містить фрагменти, що говорять про неможливість знайти втіху у словах або ліках, підкреслюючи безвихідь та безпорадність у боротьбі з внутрішніми демонами. Проте, водночас, відчувається і нотка непохитності духу – "течемо ми проти ріки", що символізує спротив невблаганній долі та боротьбу з обставинами, які намагаються зламати ліричного героя.
Ключовим моментом пісні є опис відносин між людьми, що поєднані спільними труднощами ("Як і тебе нас спіткала доля неласкава"). Це створює відчуття єдності та спільності долі, підкреслюючи, що спільні випробування зміцнюють зв'язки між людьми, згуртовуючи їх перед обличчям труднощів.
Використання образів природи, таких як "травневі квіти", "Азовський вітер" та "високі трави", додає пісні ліричності та багатовимірності, водночас наголошуючи на тісному зв'язку людських емоцій з природнім світом. Це створює контраст між красою та жорстокістю, між тимчасовими та вічними речами, підсилюючи емоційний вплив пісні. Лірична героїня закликає до внутрішньої сили, до пошуку світла в темряві життєвих випробувань.