Пісня Сергія Бабкіна виражає глибокий сенс бажання зцілення та відновлення. Ліричний герой мріє про могутність, яка б дозволила йому змінити світ на краще, залікувати рани, спричинені життєвими випробуваннями та війною, і відновити чистоту та невинність людських душ. Він бажає видалити з пам’яті всі негативні емоції - сум, біль, заздрість, злість, і повернути невинним душам життя, наповнене вірою, любов'ю та миром.
Особливу увагу в тексті приділено метафорі вогню, яку ліричний герой хотів би, як Прометей, зібрати в долоні та використати для перетворення дорослих на дітей, символізуючи повернення до стану невинності та чистоти. Цей акт є виразом глибокої ностальгії за миром та гармонією, які, на думку автора, притаманні дитячій невинності та щирості.
Пісня також відображає біль від війни, яка "розірвала душу" ліричного героя та суспільства загалом. Однак, незважаючи на руйнівну силу конфліктів, підкреслюється важливість єдності - "Ми як одна людина". Ця лінія символізує силу спільності та сподівання, що разом можна подолати будь-які випробування. Велика мрія про мир і віра, що є "непробивною стіною", слугує джерелом непохитної сили та оптимізму.
Завершується пісня висловом надії на відновлення та зцілення, на повернення до стану, коли розбиті серця знову зможуть забитися в унісон, символізуючи відновлення та надію на краще майбутнє. Ліричний герой наголошує на своєму бажанні бути ближче до коханої особи, вважаючи це єдиним необхідним йому в теперішній момент, що підкреслює значення особистих стосунків та любові як фундаменту для будівництва кращого світу.