Пісня Сергія Бабкіна "Сум, біль, заздрість та злість душам невинно покинутим" є потужним вираженням бажання автора до глобальних змін, спрямованих на відновлення миру та гармонії у світі. Він мріє про можливість стерти з пам'яті людства негативні емоції та відновити невинні душі, що були невинно покинуті, привносячи у світ віру, любов, і мир.
Автор звертається до метафори Прометея, виражаючи бажання мати надзвичайну силу для радикальних змін. Він фантазує про те, щоб перетворити дорослих на дітей, тим самим відновлюючи невинність та чистоту сердець, що, як він вірить, може привести до встановлення миру на Землі.
У пісні також йдеться про глибоку особисту травму та колективний біль, спричинені війною. Війна зображується як руйнівна сила, що роздірає душі. Однак, незважаючи на цей біль, пісня випромінює надію через віру в непохитність духу людини, велику мрію про мир і єдність, які співак вважає непробивними.
Завершується пісня зосередженням на особистісній резонансі зі слухачем, підкреслюючи необхідність бути ближчими один до одного, підтримуючи мрії та прагнення до перемоги. Автор виражає свою потребу в єдності, любові, та підтримці між людьми, незалежно від обставин, акцентуючи на важливості спільних зусиль для досягнення миру та гармонії. Він відображає глибоке розуміння того, що справжні зміни вимагають внутрішньої трансформації кожного індивіда та єдності у спільноті.