Пісня Сергія Бабкіна "Щоб знов воно забилося гучно" відображає глибокий внутрішній світ автора, який прагне до ідеалістичних змін у світі. Він виражає бажання стерти з пам'яті все негативне - сум, біль, заздрість та злість, а також повернути життя невинно покинутим душам. Це показує глибоку емпатію автора до світу та його мрію про краще майбутнє, де пануватимуть мир, віра, та любов.
В іншій частині пісні розкривається бажання автора змінити світ навколо себе, скоротивши час розлуки та зціливши розбиті серця. Метафора зцілення сердець символізує відновлення втрачених зв'язків та цінностей. Автор наголошує на неминучості часу та змін, які відбуваються незалежно від наших бажань, але водночас він вірить у можливість особистого впливу на майбутнє через силу любові та віри.
Наприкінці пісні постає образ війни, яка розриває душу, але незважаючи на це, люди залишаються єдиними, поділяючи спільну мрію про мирне майбутнє. Великокрила мрія та непохильна віра, мов стіна, що стає непробивною перед випробуваннями, символізують надію на краще майбутнє, де переважають любов і гармонія. Ця пісня є закликом до злагоди, взаєморозуміння та подолання труднощів разом. Це потужний вираз віри в те, що навіть у найскладніші часи люди можуть знайти сили залишитися єдиними та зберегти непохитну віру у світле майбутнє.