Текст пісні "Єк си будем розходити" виконавиці Alina Pash відображає ностальгію, любов і зв'язок із рідним краєм через метафори та символіку. Вона починається із заклику заспівати разом, щоб уникнути туги, що вказує на спробу за допомогою співу згуртуватися та подолати смуток розставання.
Далі лірика звертається до теми розлуки і надії на повернення. Фраза "Єк си будем розходити, слідки заберемо" може символізувати залишення минулого заради майбутнього, але з обіцянкою повернутися. Використання образу "Та най верба груші родит" може вказувати на нереалізовні бажання або на надію на диво, що також підкреслює емоційний зв'язок із рідним краєм та культурою.
У пісні також торкаються теми відданості та кохання через образ "бідашко-солодашко", який може вказувати на ніжність почуттів між коханими. Тема любові продовжується у строфах про овечок, які символізують турботу та відповідальність, а також про випасання їх "чужою чуженицею" або "молоденьким хлопцем", що може відображати зміни у житті та прийняття нових обов'язків.
Останні рядки "А я гину, погибаю, та не за такими... За чорнобривими" можуть символізувати відданість своїм ідеалам, любові та красі, незважаючи на всі труднощі та випробування. Це підкреслює глибоку емоційну прив'язаність до своїх коренів і цінностей.
Таким чином, пісня є виразом любові до рідної землі, традицій та близьких людей, а також віри в повернення і збереження зв'язків, незважаючи на відстань і час. Вона викликає почуття ностальгії, надії та єднання через спільний спів і спільні випробування.