Пісня "Час руйнує все все окрім кохання" виконавиці MASHA FOKINA занурює слухача у світ глибоких почуттів і рефлексій про вічність кохання на тлі всепоглинаючого часу. У перших рядках авторка ділиться власними переживаннями та змінами, які відбуваються з нею, вказуючи на непереборну силу притягання до коханої особи. Це порівнюється з підводним течією, яке метафорично тягне її на дно, що символізує глибину і всепоглинність почуттів.
Далі пісня розвиває ідею неминучості певних подій та зустрічей у нашому житті, акцентуючи на зв'язку між двома людьми, який здається передбаченим і невипадковим. Лірична героїня говорить про те, як кохання змінює її внутрішній світ, загоює рани та стає найважливішим "позивним" у її житті.
Кульмінаційною точкою пісні є усвідомлення, що час здатний зруйнувати все, окрім істинного кохання, яке виступає як єдиний непохитний оплот у світі постійних змін. Авторка закликає до переосмислення власних бажань і погляду на майбутнє, підкреслюючи цінність і важливість збереження цього вічного почуття. Це не просто пісня про кохання, а глибока рефлексія про його силу, яка виступає противагою всім випробуванням часу.