У цій пісні співачка MASHA FOKINA розкриває глибокі відчуття і переживання, пов'язані з коханням. Вона зображує свій стан як безконтрольне падіння у глибину, що символізує її залученість та прагнення до коханої особи. Це порівняння з підводним світом підсилює відчуття загадковості та поглинання, які часто супроводжують закоханість.
У рядках пісні відчувається впевненість у неминучості та сили почуттів, що об'єднують двох людей. Вона говорить про долю і передбачення, які визначають їхній зв'язок, підкреслюючи, що між ними щось більше, ніж просто випадковість. Співачка також згадує про важливість збереження кохання у світі, де час здатен зруйнувати майже все, але не почуття.
Заклик до перезавантаження бажань і погляду в майбутнє є апеляцією до коханої особи розділити з нею це почуття, підкреслюючи, що кохання здатне витримати випробування часом. Цікаво, що вона використовує метафору "позивного" для кохання, що робить їхній зв'язок особливим і унікальним способом ідентифікації один одного. Пісня є одночасно відображенням сили кохання та його вразливості, вказуючи на готовність втратити себе ради об'єкта своїх почуттів.