Пісня "І поцілунком рани твої загою" у виконанні MASHA FOKINA пронизана глибокими емоціями та відчуттями, що виникають між двома людьми, з'єднаними сильним почуттям кохання. Вона описує стан, коли людина відчуває непереборне тяжіння до іншої, порівнюючи свій стан з вільним зануренням у глибину, де підсвідомо та беззастережно вона готова сама "тонути". Таке порівняння підкреслює інтенсивність та безмежність їхніх почуттів.
У центрі пісні - ідея про неминучість та передбачуваність подій, які мають статися між закоханими. Лірична героїня говорить про втрату серця вночі поряд з коханим, вказуючи на глибину своїх почуттів та їх спільну зв'язаність. Вона вірить, що їх зв'язок - це не випадковість, а доля, яка їх об'єднала. Цілунками вона готова загоювати його рани, підкреслюючи, що відтепер їх кохання стає їхнім "позивним" - символом і знаком їхньої взаємної приналежності та глибокої емоційної зв'язаності.
У другій частині пісні заклик до перезавантаження бажань та погляду у майбутнє є важливим моментом, який підкреслює ідею про необхідність збереження та цінування кохання, незважаючи на всі зовнішні обставини та час, що все руйнує. Авторка вважає, що лише справжнє кохання здатне протистояти руйнівній дії часу, і саме воно є тим, що варто зберегти над усе. Ця пісня - гімн справжньому, глибокому почуттю, яке надихає на подвиги, лікує душевні рани та стає оплотом у двох серцях, зв'язаних нерозривним почуттям любові.