Ця пісня є емоційним виразом почуттів та переживань автора стосовно кохання та вірності. Вона починається зі звернення до коханої, яку виконавець називає "несвідомою", оскільки вона, можливо, не усвідомлює повністю своїх дій або їх наслідків, поливаючи "тульпани" далеко від дому, що може бути метафорою флірту чи зради.
Втім, головний мотив пісні - це безмежне кохання виконавця до своєї партнерки, яке не залежить від обставин чи часу. Він гордо заявляє про свої почуття, попри всі труднощі та спокуси, що можуть виникнути на їхньому шляху. Це кохання, що перевищує всі можливі випробування, звучить як клятва вічної відданості.
Особлива увага в пісні приділяється критиці суспільства, яке часто скептично ставиться до можливості тривалого кохання між двома людьми, вважаючи, що любов згасає з часом. Проте, для автора, це лише стимул кохати ще сильніше, доводячи невдачу заздрісників та песимістів.
Завершується пісня повторенням метафори про "квітку" та "тульпани", наголошуючи на тому, що справжнє кохання вимагає уваги та турботи, а зрада та невірність лише призводять до втрати того найціннішого, що мають закохані. Виконавець виступає за вірність та глибоку прив'язаність, що стають основою для справжнього, нескінченного кохання.