У цій пісні виконавець SAMCHUK занурює нас у світ глибоких особистих переживань, що стосуються вірності та кохання. Він розповідає історію про відносини, де одна сторона, будучи несвідомою про дії іншої, продовжує піклуватися про свою любов, як про квітку в домівці. Фраза "ти тульпани поливаєш не удома" символізує зраду, а "несвідома" - незнання про ці дії зі сторони партнера.
З іншого боку, пісня висвітлює безмежну любов та відданість розповідача до своєї коханої. Він зізнається в коханні, говорячи "ти мій світ, ти космос", і виражає готовність кохати її до кінця своїх днів, незважаючи на всі труднощі та виклики. Ця незламна любов стоїть на противагу попереднім рядкам про зраду, показуючи складність та багатогранність людських відносин.
Важливим аспектом є також спростування міфу, що любов живе лише три роки. Виконавець підкреслює, що його почуття лише міцнішають з часом, відкидаючи сумніви та заздрощі сторонніх. Пісня закінчується образом, де кохана, яка залишалася вдома, є квіткою, яка потребує уваги та догляду, а несвідомість про зраду є шляхом до збереження їхнього кохання. Таким чином, SAMCHUK торкається теми вибору між особистою свободою та відданістю, між збереженням любові та пробудженням до болісної реальності.