Пісня "Зникають біля сонця чи я йду чи я тону" виконавця ENLEO занурює слухача у роздуми про вразливість і тимчасовість людського існування. Автор розмірковує про невпевненість і занепокоєння, які супроводжують кожного на початку дня, порівнюючи себе з Чорним морем, яке хвилюється зранку. Питання про те, чи зможе він уникнути "потонути в глибині" своїх страхів і занепокоєнь, стоїть риторично, наголошуючи на загальнолюдській боротьбі з невизначеністю.
У пісні також згадуються "солоні сльози на піску", які зникають під впливом сонця, символізуючи тимчасовість емоцій і досвіду. Метафора зникаючих слідів на піску, які змиває ранковий шторм, ще більше підкреслює ідею про мінливість і важливість залишити свій слід, навіть знаючи про його неминуче зникнення.
Посилання на "чужу пісню" у відображенні води та "чужі сліди на піску" може вказувати на відчуття відчуженості та пошуки ідентичності. Співак звертається до надії, що "промінь в твоїх очах" вестиме його, незважаючи на всі труднощі, і наголошує на необхідність часу для розуміння та прийняття.
В цілому, пісня виражає загальнолюдські переживання про пошук сенсу, боротьбу зі страхами, та прагнення залишити після себе слід, незважаючи на неминучість забуття. Це заклик цінувати кожен момент і віднайти світло в очах інших, яке може стати провідником через темряву невизначеності.