EnleoА На Піску Чужі Сліди Ранковим Штормом Їх Зітру

Ця пісня виражає глибокі роздуми про життя, смерть і вічність. Виконавець задається питанням, що станеться з його душею і творчістю після смерті, чи продовжать його пісні жити, лунати серед хвиль, чи забудуться, як сліди на піску, які змиє ранковий шторм. Цей образ створює атмосферу невизначеності та пошуку сенсу життя.

Ліричний герой порівнює своє життя з Чорним морем, показуючи свої переживання та страхи перед величезним, невідомим, що може поглинути його. Пісня описує боротьбу між бажанням залишити слід в серцях інших, у "серці моря", та страхом перед забуттям. Підкреслюючи, що кожен хоче залишити щось значиме після себе.

У рефрені виконавець звертається до коханої, сподіваючись, що їхні почуття та спогади зможуть долати час і випробування. Він говорить про потребу в часі, щоб зрозуміти та прийняти одне одного, про важливість бути разом і про сподівання, що їхні "босі ноги на піску" символізують спільне майбутнє та вічну любов.

В останній частині пісні метафора "солоні сльози на піску" і "чия то кров проллється" відображає біль втрати, необхідність прийняти втрату та визнати, що усе живе однаково вразливе перед обличчям смерті. Повторення запитань про те, що буде, якщо він "не прокинеться завтра", нагадує про крихкість людського існування та пошук відповідей на вічні питання життя.