Пісня "Зелені люди із пісні не дають мені спокою" виконавиці Victoria Niro відкриває перед слухачем картину мрійливого прагнення до моря, яке символізує втечу від буденності та знайомство з невідомим. Авторка намалювала образ мандрування разом із коханою людиною, де кожен краєвид – від горизонту з соколами в небі до красивих подолів під ногами – сповнений поетичності та глибини.
Лірична героїня згадує пісню Кузьми, яка навіває на неї спогади та мрії про море, символізуючи ностальгію та бажання здійснення мрії. "Зелені люди" у пісні могли б символізувати внутрішні голоси або демонів, які не дають спокою, спонукаючи героїню до подорожей та нових відкриттів разом із коханою особою.
У другій частині пісні авторка висловлює впевненість у тому, що мрії про спільні подорожі на море незабаром стануть реальністю, незалежно від віку або обставин. Це заклик не втрачати надію та продовжувати мріяти, бо мріяти "не соромно". Через образ моря, що манить героїню, пісня передає відчуття свободи, невимушеності та безкінечного прагнення до життя.
Таким чином, "Зелені люди із пісні не дають мені спокою" є глибоким роздумом про значення мрій, любові та вічного прагнення до краси і гармонії з природою, яке живе в серці кожної людини. Вона нагадує нам, що мрії та бажання вирушити в подорож разом із близькою людиною можуть стати реальністю, якщо не зупинятися на шляху до їх здійснення.