Текст пісні "Чи я йду чи я тону але безодні все одно" від ENLEO глибоко занурює слухача у роздуми про життя, любов та невизначеність майбутнього. Відкриваючи з перших рядків рефлексію про крихкість існування, автор ставить риторичне питання про значущість свого життя та творчості у випадку раптової втрати майбутнього. Це не просто міркування про смерть, а скоріше про вічний вплив, який можуть залишити наші дії та слова.
Через образи природи, зокрема Чорного моря, яке виступає метафорою глибоких емоцій та внутрішніх бур, ліричний герой шукає відповіді на питання про зміст та напрямок свого життя. Вода тут є символом змінності та непередбачуваності, в якій герой прагне знайти своє місце, не втрачаючи себе. Водночас, відображення у воді та сліди на піску символізують минущість життя та спогадів, підкреслюючи бажання залишити по собі щось значуще.
Любов в цій пісні представлена як опора та джерело сили. Провідний промінь у очах коханої особи стає маяком, що допомагає ліричному герою стояти міцно перед обличчям життєвих викликів. Заклик до терпіння та сподівання на спільне майбутнє, де можна відчути справжню свободу та єдність з природою, відгукується обіцянкою про нові можливості та глибокі відносини.
Завершуючи, пісня торкається універсальності людських переживань – смутку, болю, любові та сподівання. Вислів "Чи я йду, чи я тону? Але безодні все одно" відображає прийняття невизначеності життєвого шляху, водночас підкреслюючи непохитну волю до життя, незважаючи на всі виклики. Це пісня про внутрішню силу, про шукання світла навіть у найтемніших глибинах.