Пісня Олександра Закшевського "Дивовижно, немов уві сні" є ліричною композицією, яка занурює слухача в атмосферу романтичної ночі, наповненої таємницею і чарівністю. Початкові рядки переносять у світ, де нічне небо приховане за хмарами, але зорі все ще співають, створюючи відчуття єднання з природою та універсальної гармонії. "Дивовижно, немов уві сні" не лише описує красу нічного неба, але й передає глибокі емоційні переживання головного героя, якому здається, що зорі ще не знають про його кохання.
У середині пісні ліричний герой звертається до своєї коханої, називаючи її єдиною та незрівнянною. Цей розділ підкреслює невимовну цінність їхнього почуття, яке робить життя повноцінним і наповненим сенсом. Герой виражає готовність боротися за своє кохання, благати небеса, аби вони завжди залишалися разом, підкреслюючи непорушність і глибину своїх почуттів.
У завершальній частині пісні з’являється мотив вірності та безумовної відданості. Незважаючи на можливі труднощі та розлуки, ліричний герой заспокоює кохану, обіцяючи, що вони завжди будуть разом у серці. Він закликає не засмучуватися через його відсутність, адже їхнє почуття сильніше будь-яких перешкод, і відстань не зможе розлучити їхні серця. Це втілення ідеї про те, що справжнє кохання здатне подолати будь-які випробування, зберігаючи ніжність і теплоту почуттів незалежно від обставин. Пісня закінчується на позитивній ноті, залишаючи слухача з відчуттям надії та віри в непереможну силу любові.