Пісня "Нескорена у думках" від NICHKA — це глибока і зворушлива відзеркалення любові до рідної землі, внутрішньої сили та непереможності духу. Вона починається з опису мальовничих краєвидів України, синьо-жовтих степів, які символізують свободу та незалежність. Це образи, що втілюють гордість за батьківщину та непохитну віру в її майбутнє. Через згадку про бурхливі ріки, які "зашивають рани", передається надія на зцілення і відродження народу, який пережив тяжкі випробування.
У другому абзаці пісні акцент зміщується на особисте сприйняття автора. Гори та море стають символами батьківщини, без яких життя відчувається порожнім і неповним. Водночас вони оспівуються як джерело натхнення і сили, що допомагає зберігати внутрішню свободу та незалежність навіть у чужині. Посилання на Василя Стуса та Василя Симоненка, видатних українських поетів, підкреслює глибоке коріння національного духу та культури.
Заключні рядки пісні підсумовують основну думку — нескореність українського народу у всіх його проявах: у бою і пітьмі, від болю та в боротьбі, в думках і піснях. "Нескорена у думках від світанку й до зорі" не лише говорить про стійкість і непереможність українців у зовнішніх випробуваннях, але й про внутрішню незламність, яка допомагає зберігати ідентичність і продовжувати боротьбу за своє майбутнє. Ця пісня є гімном всіх, хто вірить у свою країну і свою націю, попри будь-які виклики та труднощі.