Пісня "Нескорена у пітьмі" виконавця NICHKA є сильним виразом патріотизму та незламності духу, втіленням любові до рідної землі і вшануванням сімейних зв'язків. В перших рядках пісні зображується картина могутньої і красивої України, де небо синьо-жовте, як стяг, і де кожен куточок наповнений неповторною красою природи та величчю духу її народу. Пісня описує невимовні почуття, які живуть у серці кожного, хто любить свою землю, — почуття, які не можна виразити словами, але які можна відчути, спостерігаючи за рідною природою, слухаючи шум річок, що "зашивають рани".
Далі пісня переходить до особистісного рівня, акцентуючи на глибокому зв'язку між людиною і її батьківщиною. Виконавець співає про тугу за рідними краєвидами та важливість сімейних зв'язків, які надихають не здаватися у труднощах. Згадуються великі українські поети — Василь Стус і Василь Симоненко, як символи нескореності та боротьби за свободу, що тече в крові кожного українця.
Основний мотив пісні — це нескореність у всіх її проявах: у бою, у пітьмі, від болю, у боротьбі, у думках і піснях. Цей мотив підкреслює непохитність духу українського народу, його здатність зберігати віру та надію навіть у найскладніших обставинах. "Нескорена у пітьмі" возвеличує силу і волю до життя, закликає пам'ятати про тих, хто зараз бореться за свободу України, і нагадує, що кожен українець є частиною великої і незламної нації. Пісня є гімном всім, хто не здається перед обличчям труднощів, хто бореться за свою країну та вірить у світле майбутнє України.