NichkaНе Зверне Мене З Доріг Бо Я В Крові Маю Волю

У цій пісні NICHKA висловлює глибоку любов і прихильність до своєї рідної землі, символізуючи її красу і силу через зображення синьо-жовтих степів, бурхливих рік, які зцілюють рани, та образи рідних людей. Ліричний герой виражає почуття невимовного, що горить у душі, підкреслюючи зв'язок із родиною та батьківщиною, який не можна описати словами.

Пісня занурює у роздуми про важливість зв'язку з рідною землею, любов до якої дає силу і волю, що кров'ю передана від поколінь відомих українських поетів, як-от Стуса та Симоненка. Цей мотив волі і сили, що є в серці кожного, виступає як оберіг у життєвих бурях.

Особливу увагу привертає образ нескореності, що проходить через всю пісню як лейтмотив. Ця нескореність представлена не тільки у боротьбі з внутрішніми та зовнішніми викликами, але й у непохитній вірі, надії та любові до України. Ліричний герой зображує Україну як велику і сильну, від Говерли до Дніпра, підкреслюючи її велич і красу.

У пісні йдеться про значення пам'яті, спадкоємності та нескінченної боротьби за свободу, що є в серцях українців. Ліричний герой закликає до непохитної відданості та боротьби, навіть коли обставини видаються непереборними, відзначаючи, що справжня сила лежить у нескореності духу і любові до рідної землі. Пісня є гімном нескореності українського народу, його відданості та любові до рідної землі.