У пісні виконавця NICHKA "Гори мої, море моє" розкривається глибока прив'язаність автора до своєї батьківщини, її природи, культури та народу. З перших рядків ми розуміємо, що символізм синьо-жовтого прапора та безмежних степів втілює собою не лише географічну прив'язаність, а й глибоку емоційну зв'язок з країною, що не може бути висловлена словами. Така нерозривна зв'язок з рідною землею та її символами передається через покоління, стаючи частиною ідентичності.
Автор звертається до природи – гір та моря – як до живих істот, в яких він знаходить утіху та силу. Відчуття самотності без цих елементів підкреслюється порівнянням себе з сиротою, що підсилює ідею про невід'ємну частину його буття, якою є його земля. Це почуття прив'язаності випромінюється не лише через фізичні об'єкти, а й через людей, які теж є неодмінною частиною його світу.
Пісня наголошує на важливості збереження культурної та духовної спадщини, згадуючи імена видатних українських поетів – Василя Стуса та Василя Симоненка. Це підкреслює, що сила духу народу, його воля до свободи та незламності крізь покоління передається не тільки через кров, але й через культурні та літературні здобутки.
У завершальних рядках пісні акцент робиться на непереможності духу, який витримує будь-які випробування – від боротьби за свободу до особистих трагедій. Автор закликає боротися, незважаючи на труднощі, і пам'ятати, що справжня сила криється в непереможності духу, який живе в кожному, хто відчуває глибокий зв'язок із своєю землею і народом. Це пісня про любов до рідної землі, про силу, яку вона дає, та про незламність духу, який об'єднує та надихає.