Пісня "Що не вимовить словами" виконавця NICHKA виражає глибоке почуття приналежності до своєї землі, культури, і історії. Вона говорить про невимовні почуття гордості і любові до рідної країни, символізовані через образи синьо-жовтих степів, де майорить стяг. Ці елементи представляють не тільки фізичну, але й духовну батьківщину, де кожен куточок наповнений глибоким сенсом і історією.
Автор використовує образи бурхливих рік, які "зашивають рани", щоб підкреслити відновлювальну силу природи і культури свого народу. Відсилання до очей тата й мами уособлюють родинні зв'язки та спадкоємність поколінь, що підтримують внутрішню силу і відданість землі своїх предків.
Пісня також акцентує на непереможному дусі нації, що проходить через покоління, вихований на прикладах великих постатей, таких як Стус і Симоненко. Це підкреслюється через образи гір, моря, і неба, які символізують вічні цінності свободи і волі, що є невід'ємною частиною національної ідентичності.
У пісні відчувається прагнення зберегти і захистити свою ідентичність у вирі сучасних викликів, збираючи "по клаптиках дім наш, віру і надію". Це заклик до кожного залишатися непохитним, пам'ятати про свої корені і боротися за своє майбутнє, незважаючи на всі труднощі. "Нескорена у бою, нескорена у пітьмі" - це не просто слова, а маніфест віри в себе і свою націю. Пісня NICHKA стає гімном незламності духу, що живе в серці кожного, хто любить і цінує свою землю та її історію.