Пісня "Тільки хвилями наче захована" у виконанні Masha Timoshenko занурює слухача в глибокий світ емоцій, спогадів та несказаних слів. У першому куплеті мова йде про пошуки сенсу життя, які не обмежуються лише словами на папері. Авторка висловлює думку про те, що навіть у часи труднощів і втрат, коли "похмурі мари обійняли за плечі", люди не в змозі знайти вихід або відповіді на свої питання, що символізує "зачинені двері".
У наступній частині пісні розкривається ідея самотності та втрати ідентичності. Слова "Але я не я, ти не ти" можуть символізувати розрив між особистістю та її внутрішнім світом, втрату зв'язку зі своєю сутністю та з іншими людьми. Біль самоти стає універсальним відчуттям, яке може відчувати кожна людина.
Основний рефрен пісні, "Тільки хвилями наче захована", може говорити про неможливість повернути минуле, про втрачені можливості та нездійсненні надії. Водночас, образ хвиль, що ховають у собі таємниці, може символізувати глибину почуттів, які залишаються невимовленими.
У заключній частині пісні авторка говорить про любов, яка залишається незмінною навіть у найскладніші часи. "Тож я буду кохати тебе, а ти будеш мене Навіть коли все палає довколо" - ці слова висловлюють надію на те, що почуття можуть долати будь-які перешкоди, навіть коли навколо здається, що все втрачено. Любов стає символом виживання, світлом у темряві труднощів. Пісня нагадує про важливість збереження зв'язку з близькими людьми та про те, що почуття можуть бути силою, яка веде через темряву.