Пісня "Очі закриті але пам‘ять безмежна" у виконанні Masha Timoshenko занурює слухача у глибокі роздуми про втрату, самотність, і неможливість повернути минуле. У перших рядках ми бачимо спробу автора знайти сенс не у матеріальному світі, а у світі емоцій та спогадів, які не вдається осягнути чи повністю зрозуміти. Образ похмурих марів, що обіймають за плечі, наголошує на відчутті тягару минулих подій, що не дають змоги рухатися вперед і відкрити "зачинені двері" до нового життя.
Другий абзац пісні переходить до особистішого сприйняття, розкриваючи емоційні рани, які залишились від розриву стосунків. "Моя тиха гавань зруйнована" - це метафора особистого простору та безпеки, який був спустошений. Спогади про минуле, які "палали" від "уламків мовчання", вказують на біль і розчарування, які стали результатом невимовлених слів та нерозібраних конфліктів.
В останній частині пісні присутня нотка надії та прийняття. Незважаючи на біль та відстань між людьми, автор висловлює готовність продовжувати кохати, навіть коли "все палає довколо". Це виражає ідею нескінченності та безумовності кохання, яке існує попри усі проблеми та розлуки. "Різні міста, але межі умовні" символізує, що справжні почуття перевищують фізичні відстані та обставини. Пісня закінчується на оптимістичній ноті, нагадуючи про те, що любов і спогади є тим, що зберігається назавжди, незалежно від усього.