Пісня "Пробач я зовсім не я але ж ти хотів щоби мої троянди геть не мали шипів" виконавців SHUMEI & ZLATA OGNEVICH розкриває тему складних відносин, розриву та пошуку власної ідентичності у контексті любовного зв'язку. В тексті йдеться про віддаленість між партнерами, яка символізується "мостами", що були побудовані не тими, які вони сподівались, та згодом зруйновані. Це створює образ неможливості повернути минуле або знайти спільний шлях у майбутнє.
У пісні згадуються "буревії у спальні", що символізують внутрішні конфлікти та боротьбу, які виникають у спробах визначити, хто залишиться, а хто піде. Ця метафора підкреслює емоційну напруженість та нестабільність у стосунках, де обидва партнери шукають своє місце та сенс існування, часто опиняючись на протилежних берегах.
Кульмінаційним моментом пісні є приспів, де один із партнерів просить пробачення за те, що змінився ("я зовсім не я"), але нагадує, що інший партнер колись бажав, щоб "троянди не мали шипів". Це вказує на неможливість ідеалізації любові без прийняття її складнощів та болю, який може супроводжувати ці відносини. Заклик до танго в темряві, як в останній раз, символізує останню спробу знайти спільне розуміння чи хоча б момент єднання перед остаточним розставанням.
В цілому, пісня висвітлює складність людських відносин, де зустрічаються любов, біль, взаєморозуміння та втрата. Вона закликає до рефлексії над сутністю зв'язків, що ми будуємо, та важливістю прийняття всіх аспектів цих відносин, включно з їх недосконалістю.