Пісня "Пробач я зовсім не я але ж ти хотів" у виконанні SHUMEI & ZLATA OGNEVICH є глибоким роздумом про втрачене спілкування та зміни у відносинах між двома людьми. У тексті йдеться про розрив та відчуженість, які виникають між партнерами, коли спільно збудовані "мости" - символи зв'язку та єдності - руйнуються або виявляються неправильно зведеними. Автори задаються питанням, чи можливо відновити втрачене та побудувати нові мости спілкування.
У пісні згадуються метафори "танцю під віскі, не під пісні" та "буревіями у спальні", які відображають внутрішні конфлікти та емоційні бурі, що складаються в результаті розбіжностей та нерозуміння між партнерами. Ці образи передають глибоку емоційну напругу та внутрішню боротьбу героїв пісні.
Заклик до прощення та роздуми про необхідність змирення зі змінами в собі та партнері відкривають двері до можливого примирення. "Пробач, я зовсім не я, але ж ти хотів" - цей рядок підкреслює ідею прийняття змін у собі та в інших, а також усвідомлення того, що ідеальні відносини часто вимагають компромісів та прийняття недосконалостей.
Пісня закликає до роздумів про цінності спілкування та важливість збереження зв'язків навіть у складні часи. Вона говорить про складність відносин, необхідність знаходити спільну мову та вміння йти на поступки заради збереження єдності. Пісня є водночас і закликом до внутрішньої чесності, і до відкритості перед змінами, які несе життя. Це роздуми про те, як важливо не втрачати зв'язок із близькими людьми, навіть коли між ними з'являються непорозуміння.