Ця пісня переплітає образи самотності, щастя та любові, розмірковуючи про складність знаходження істинного зв'язку з іншою людиною. Перший куплет малює картину Самоти та Щастя, які, незважаючи на свої протилежності, існують поруч, плаваючи у великому океані емоцій. Це символізує ідею про те, що навіть у самоті можна знайти щастя, і що ці два стани можуть співіснувати разом, створюючи гармонію.
Приспів розкриває основну думку пісні - пошук справжнього зв'язку, що може тривати роками, і іноді цей пошук призводить до відкриття в самоті. Це відображає усвідомлення, що іноді людина може знайти себе та своє щастя не у відносинах з іншими, а у прийнятті та цінуванні власної особистості та самотності.
Другий куплет розширює цю тему, вказуючи на складнощі в стосунках між людьми, які живуть поруч, але залишаються віддаленими через свої емоційні бар'єри. Образ старого небосягу та сусідів, що уникають зустрічей, підкреслює відчуття ізоляції та труднощів у налагодженні близьких відносин.
В кінцевому підсумку, пісня наголошує на цінності внутрішнього миру та знаходженні щастя в самотності, не забуваючи про складність та важливість спроб збудувати справжні, глибокі стосунки з іншими. Це віддзеркалення шляху до самопізнання через призму взаємодій з навколишнім світом та пошуків власного місця в ньому.