У цій пісні виконавець OTOY ділиться своїми переживаннями та відчуттями, що торкаються особистого життя, взаємин з навколишнім світом і самовираження. Він говорить про постійний рух вперед, пошуки нових вражень та самопізнання. Описує свій досвід як бурхливий і повний контрастів, де кожна мить наповнена яскравими емоціями, подібно до вибуху ментосу в колі.
Артист висловлює відчуття особистої унікальності та лідерства, порівнюючи себе з директором школи серед новачків. Він зізнається у своїй ніжності та злості, наголошуючи на складнощах у взаєминах, де він може як дарувати ніжність, так і залишати шрами.
Пісня також торкається теми самотності та внутрішньої сили. Виконавець говорить про важливість віри в себе, неприйняття зради і брехні, а також про сприйняття критики як магніту, що притягує його, попри біль, який вона може завдати.
У рядках про кошики з похвалами та образами відображається співвідношення між публічним визнанням та особистими образами, які залишаються поза кадром. Виконавець розкриває своє ставлення до слави, соціальних мереж та впливу громадської думки на особисте життя.
Завершальні рядки пісні пронизані нотками меланхолії та роздумів про втому, пустоту і темряву, що символізують складнощі життєвого шляху та пошук сенсу в оточуючому хаосі. Але навіть у цій темряві виконавець знаходить певну приємність, вказуючи на складність і багатогранність людських переживань.