У цій пісні ми занурюємося у світ народних вірувань та обрядів, де природа і міфічні істоти відіграють ключову роль у житті людини. Перший куплет розкриває образ дівчини, яка спілкується з природою і просить розказати їй правду про свої сни та переживання. Згадка про "зелену добровоньку" та "холодну криницю" підсилює зв'язок з природою, а "русалоньки" виступають як символи невловимого та містичного.
Приспів занурює слухача у ритмічну атмосферу ранкового пробудження природи, де сонечко світить, пташки співають, і все навколо оживає, аби зустріти новий день. Ця частина пісні символізує нові починання та надію.
В наступних куплетах дівчина звертається до русалок, просить їх не приходити вночі до її нової хати і не топтати руту біля двору. Тут знову відчувається глибокий зв'язок з народними традиціями та повага до природних і міфічних сил. Русалки символізують елементи неконтрольованої природної сили, які можуть бути як доброзичливими, так і небезпечними.
В останній частині пісні дівчина обіцяє провести русалок до лісу, що є актом збереження гармонії між людиною та природним світом. Вона сподівається повернутися додому молодою та повною сил, символізуючи відновлення та продовження життєвого циклу. Ця пісня відображає глибоку зв'язаність з природою, повагу до традицій та вірувань, що передаються з покоління в покоління.