Ця пісня Go_A занурює слухача у містичний світ українських народних вірувань, де природа тісно переплітається з людськими емоціями та переживаннями. Вона відкривається образом зеленої діброви та холодної криниці, як символів чистоти, природньої краси та джерела життя. Звернення до криниці з проханням розповісти "всю правдоньку" відображає глибокий зв'язок людини з природою, яка є хранителькою таємниць і мудрості.
Головний мотив пісні - зустріч з русалками, міфічними істотами, що символізують таємницю, красу та небезпеку. Русалки тут виступають як певні провідники між світами, з якими головна героїня вступає у діалог. Вона просить їх не нищити красу її домівки, не топтати рути біля двору, що є виразом прагнення гармонії та співіснування з природою та її таємничими мешканцями.
Заклик русалок не приходити до нової хати в темну ніч і звернення до них, щоб вони зберігали свою магію подалі від людського життя, підкреслює повагу до традицій та вірувань, а також розуміння потенційної небезпеки, яку ці істоти можуть принести. Героїня пісні обіцяє провести русалок до бору, до темного лісу, зберігаючи межу між світами, та повернутися додому молодою і недоторканою, що символізує її внутрішню силу та незалежність.
Повторювані мотиви ранкового сонця, заспівавшої пташки та зеленої стежки, які ведуть до віконечка, вносять у пісню відчуття надії, оновлення та безкінечного циклу життя. Вони нагадують про красу ранкового пробудження природи та про те, що кожен новий день є можливістю для змін та нових починань. Пісня виражає любов до природи, повагу до традицій та віру у зв'язок між людиною та природним світом.