У пісні виконавця GROSU розповідається історія розмірковувань про минулі відносини, що залишили після себе сумніви та запитання про справжність почуттів. Лірична героїня замислюється, чи була те, що вони мали, справжньою любов'ю, чи лише звичкою, втративши іскру в очах один одного і не відчуваючи більше тепла та пристрасті. Вона згадує часи, коли вони були разом, їхні спільні моменти, але тепер вони стали майже чужими людьми один для одного.
Героїня пісні намагається знову зв'язатися зі своїм колишнім коханням, запитуючи про його справи і пропонуючи зустрітися, мабуть, у спробі пережити ті моменти знову або знайти відповіді на свої питання. Вона висловлює ностальгію за минулим, згадуючи як вони обіймались і проводили час разом, але також визнає, що вони "заблукали серед інших людей", що може вказувати на те, що життя розвело їх різними шляхами.
Заключна частина пісні відображає глибоке роздумування про природу їхніх відносин - чи було це дійсно коханням, чи просто звичкою. Повторення фрази "Не любов, а звичка" слугує як рефлексія над тим, як почуття можуть змінюватися і переходити в звичку, втрачаючи свою первісну силу та значення. Це змушує слухача задуматися над власними відносинами та тим, що для них є справжньою любов'ю.