Пісня "Колихає хвіртку болю нема ліків" у виконанні КИЛИММЕН глибоко занурює слухача у роздуми про втрату, ностальгію, біль втрати та надію на відродження. У перших рядках створюється зв'язок із минулим через спогади про діда, який уже не може бачити літо, символізуючи пропущені можливості та зміни, які приходять з часом. Вітер, що колихає хвіртку, може символізувати непостійність життя та невблаганний хід часу.
Згадка про "всиротілі діти" та "випалені храми" наголошує на жорстокості війни та її наслідках для звичайних людей, змушених втрачати рідних та свої домівки. "Пани із царьками", що "бавляться життями", критикують владні зловживання та бездушність тих, хто приймає рішення, не зважаючи на життя звичайних людей.
Однак, в пісні є й мотив відродження та надії. Рядки про "моє небо горить" та "мою землю болить" вказують на глибокий зв'язок із рідною землею, бажання захистити її та боротися за її майбутнє. Обіцянка радості у квітні, коли "розмалюєм хвіртку в соняхи й блакиті", символізує віру в мирне майбутнє, в якому можлива втіха та злагода.
Таким чином, пісня є водночас відображенням глибокого болю, викликаного втратами та руйнуванням, і непохитної віри в можливість відродження, миру та гармонії. Вона закликає слухача не забувати про минуле, але й прагнути до світлого майбутнього, незважаючи на всі випробування.