Пісня "Відчуваю знов що жива" виконавиці Олі Полякової розповідає про відновлення відчуття життя та радості в обіймах коханої людини. У перших рядках автор звертається до свого коханого з проханням обійняти її, підкреслюючи свою беззахисність та відкритість по відношенню до нього. Вона описує себе як оголену душу, порівнюючи свій стан з квіткою на вітру, що підкреслює її вразливість і потребу в захисті.
У наступних частинах тексту пісні виражається глибока емоційна зв'язок між героїнею та її коханим. В обіймах коханого вона відчуває себе живою і цвітучою, ніби квітка, що розквітла. Це відчуття переродження та повернення до життя символізує їхню любов як джерело сили та натхнення. Лірична героїня наголошує на тому, що в обіймах своєї половинки вона знову стає такою, як колись була, натякаючи на відновлення своєї сутності та ідентичності через любов.
Просіння не "стріляти" словами, які можуть завдати болю, вказує на бажання уникнути конфліктів та негативних емоцій, що могли б поранити її вже уразливе серце. Цей момент висвітлює значення підтримки, розуміння та турботи в стосунках. Таким чином, пісня є виразом глибокої емоційної інтимності, взаємної підтримки та сили кохання, яке допомагає подолати труднощі та відчути себе знову живою та цілісною.