Оля ПоляковаУ Тіло Моє З Шрамами Без Одягу Й Страху

У цій пісні Оля Полякова ділиться глибокою емоційною історією про вразливість, прошення про захист і любов. Лірична героїня звертається до свого коханого з проханням обійняти її, адже вона почувається незахищеною і оголеною, подібно до квітки на вітру. Вона бачить у своєму партнері не лише захисника, а й кохану людину, до обіймів якої прагне повернутися.

Серце пісні зосереджене на протистоянні болю втрати та сили кохання. Лірична героїня просить свого коханого не "стріляти" по її вже пораненому серцю словами, які можуть бути болісними, як кулі. Вона відчуває себе вразливою, зі шрамами, які є свідченням минулого болю, але водночас вона готова відкритися коханню без страху.

Обійми коханої особи викликають у героїні відчуття життя, оновлення та переродження. У їхньому теплі вона знову почуває себе живою, як квітка, яка розцвіла. Ці обійми символізують для неї повернення до колишнього "я", відновлення сили та впевненості у собі. Любов і турбота, які вона відчуває у відносинах, дають їй силу і надію. Пісня завершується повторенням мотиву обіймів як джерела життєвої сили та любові, підкреслюючи їх значення для героїні. Це є свідченням глибокого емоційного зв'язку між партнерами і силою кохання, яке здатне зцілювати рани минулого.