Пісня "Нічого не зміниться, нічого не мине" у виконанні Жадана і Собак, Христини Соловій, розкриває глибокі емоційні та філософські мотиви. Вона порушує тему вічності почуттів та неухильності життєвих процесів, незважаючи на зовнішні обставини. Ліричні герої пісні ведуть діалог про незмінність світу та людських відносин, про те, що навіть у разі втрати, життя продовжується, а основні його складові залишаються недоторканими.
У пісні розгортається історія двох особистостей, їхньої ніжності та довіри один до одного у складних життєвих обставинах. Їхня любов зображується як сила, здатна протистояти соціальним нормам, зовнішньому тиску та іншим перешкодам. Образ жінки, яка побачила своє кохання після випитого снодійного, символізує доленосну зустріч та передбачення, яке об'єднало двоє сердець.
Останні рядки пісні акцентують на силі природи та її невід'ємній ролі у житті людини. Ліси, що плачуть за героями, та голоси, які вплітаються у коси, символізують вічний зв'язок людини з природою, а також неперервність життя, що триває незалежно від обставин. В цьому контексті любов виступає як основна опора та джерело надії для героїв, підкреслюючи їхню взаємну підтримку та готовність протистояти будь-яким викликам разом. Ця пісня є гімном непереможної любові, свободи духу та внутрішньої сили.