Пісня "Їй не потрібні всього світу серця, повернути б літо" виконавця Dima PROKOPOV занурює нас у меланхолійну атмосферу роздумів про втрачене кохання та ностальгію за минулими часами. Вона описує емоційний стан героїні, яка переживає біль розставання в осінню пору, коли здається, що навколишній світ втрачає своє тепло та світло разом з відходом коханої людини. Кава з краплями дощу, улюблене пальто, і спогади про літо слугують символами тих щасливих моментів, які вже не повернути.
Основний мотив пісні - це глибока туга та спроби змиритися з втратою. Героїня замислюється над тим, що їй не потрібні "всього світу серця", а лише одне - повернути те літо, коли вони були разом та щасливі. Ця ностальгія за минулим щастям стає ще більш болючою з розумінням, що спогади про тепло тих днів "розвіялись як дим", а спілкування, яке колись було таким близьким і теплим, тепер стало чужим.
Відчай та самотність переплітаються з надією на прощення та можливе відновлення відносин, але глибоко в душі героїня розуміє, що деякі речі неможливо змінити. Сльози, що капають, та сумні очі символізують внутрішній біль та спустошеність, які вона відчуває, намагаючись впоратися з реальністю своєї самотності та втрати.
У фінальній частині пісні постає образ знайомого голосу в сні, який нагадує про колишнє кохання та дарує ілюзію близькості. Цей момент стає символом того, що попри все біль та самотність, спогади про кохану людину продовжують жити в серці героїні, додаючи їй сил пережити розлуку і знайти в собі сили йти далі.