Пісня розповідає про біль та втрату, що переживає головна героїня після розлучення з коханою людиною. Опис кави з краплями дощу та зменшення кількості світла символізує почуття самотності та печалі, які огортають її. Він, колишній коханий, забрав із собою тепло, залишивши її в холоді та темряві осіннього періоду, коли важко знайти прихисток від вітру життєвих негараздів. Улюблене пальто та спогади про літо стають символами минулого щастя, яке вже не повернеться.
У другому куплеті підкреслюється її бажання повернути минуле, часи, коли вони були разом і обіцяли залишатися вірними одне одному до кінця. Тепер же все це відчуття тепла розсіялося, як дим, і спроба зателефонувати лише нагадує, що тепер його номер став чужим.
Третій куплет занурює нас у її самотність, показуючи, як вона не може забути його слів та втрачає надію на примирення. Дощ, що крапає на екрані, символізує її слізний біль та спроби знайти в непрочитаних повідомленнях хоч якусь втіху чи прощання.
В останніх рядках пісні з'являється мотив надії або марева, коли вона чує його знайомий голос у сні, обіцяючи завжди бути поряд. Це може символізувати її внутрішню боротьбу між болем втрати та бажанням вірити, що все може змінитися. Але реальність пісні залишає її одну зі спогадами, кавою з краплями дощу та згасаючим світлом її особистого щастя.