У пісні "Усе що просив віддаю…" Злати Огневич говориться про безмежну та самопожертву в ім'я любові. Лірична героїня висловлює готовність прийняти будь-яку втрату та біль заради коханої людини, навіть якщо це кохання є отруйним або болісним. Вона готова випити "отруту" цілунку без жалю, підкреслюючи безумовну присвяту та відданість.
У другій частині пісні лірична героїня зображує свою вразливість та відкритість, називаючи себе водою, вітром, зорями, які є метафорами перетворення та злиття з природою, а також з коханою людиною. Ця частина пісні відображає ідею повної гармонії та єдності з коханою людиною, де немає місця для слова "ні".
Загалом, пісня передає ідею того, що справжня любов не знає меж і обмежень, готова на будь-які жертви та самопожертву, і в цьому її сила та краса. Лірична героїня зображується як символ нестримної любові, що не боїться перешкод і готова віддати все без залишку. Така безкорислива відданість та самопожертва розкривають глибокий емоційний зміст пісні.