Пісня "Ми прощаємось з життям" у виконанні Віталія Козловського розкриває глибокі емоційні переживання людини, яка стоїть на роздоріжжі життя, відчуваючи одночасно втому та надію, розрив між повсякденністю і мрією. Ліричний герой розмірковує про важливість кожного дня, про щоденні прощання з минулим і повернення до реальності, незважаючи на всі труднощі. Він говорить про циклічність життя, де кожен новий день дає можливість змінити все на краще.
Автор пісні піднімає тему соціальних мереж та їхнього впливу на сучасну людину, контрастуючи ефемерність цифрового світу з вічністю почуттів, закарбованих у піснях. Це вказує на пріоритети ліричного героя, для якого справжнє значення мають лише глибокі, щирі почуття.
Далі йдеться про поділ світу на "до" і "після", миттєвості життя, що залишаються у пам'яті на завжди, як от випадкові зустрічі та привіти. Ліричний герой замислюється про важливість залишити після себе значимий слід, про вплив, який ми робимо на світ та людей навколо нас.
Кульмінаційним моментом пісні є зізнання в любові до того, хто зробив цей світ для ліричного героя набагато кращим і змістовнішим. Вони разом переживають усі бурі життя, знаходячи утіху та тепло один в одному, несучи через все їхні щирі почуття і обіцянки завжди бути поруч.
Завершується пісня повторенням обіцянки не казати "прощай", символізуючи вічність і глибину відносин між ліричним героєм та його коханою. Вона виступає як антитеза до тимчасовості та поверховості зовнішнього світу, підкреслюючи важливість міжособистісних зв'язків і почуттів, які тримають нас при житті та роблять його наповненим сенсом.