Пісня "І всі приходимо до тями" Віталія Козловського розгортається навколо глибоких переживань любові, значення людських зв'язків і важливості бути поруч з коханою особою у важкі моменти. Від самого початку автор наголошує на тому, що життя вимагає від нас постійного примирення з викликами, з якими ми стикаємося, але разом, у теплі стосунків, ми здатні знаходити сили та "приходити до тями".
У пісні згадується, як сучасний світ, з його швидкоплинністю та цифровізацією, розділяє людей на "до" і "після", але єдина важлива зустріч може змінити все. Цінність спогадів, спільних моментів і тепла, яке ми ділимо з коханими, незмірно велика. Через образи зливи за вікном і тепла в душі, автор підкреслює контраст між зовнішніми труднощами та внутрішнім світом людини, наповненим любов'ю та підтримкою.
Повторюваний приспів "Я не кажу тобі Прощай, я завжди поруч, тільки обіцяй в обіймах знову, куди б дороги нас не завели" є ключовим у пісні, відображаючи обіцянку вічної вірності та підтримки. Навіть у складних життєвих обставинах, автор підкреслює, що справжня любов і близькість здатні долати будь-які перешкоди.
Заключний акцент робиться на значенні спільних спогадів і моментів, які залишаються з нами назавжди, зігріваючи душу і наповнюючи життя сенсом. Через ліричний сюжет пісні, слухачам пропонується замислитися над глибиною людських стосунків та важливістю бути поруч з тими, кого ми любимо, незалежно від обставин.