Пісня "А тут гуляти б мали діти тут мали бути школи" виконавця ТНМК занурює слухача в емоційний світ, де сплітаються надія та біль, війна та мрії про мирне майбутнє. Автори пісні розповідають про складність повернення до звичного життя після війни, про втрату невинності та про те, як важливо цінувати моменти щастя та спілкування з близькими.
У першій частині пісні ми бачимо звернення до близької людини, з якою співак хоче знову зустрітися, повернути минуле, але розуміє, що це неможливо. Є згадка про звичайні речі, які втратили свою простоту та безтурботність у світлі недавніх подій. Слова "Слово проти кулі? Невже і досі важить?" висловлюють сумнів у силі слова проти насильства, що відбувається.
Далі пісня переходить до опису руйнацій та втрат, які залишила війна. "А тут гуляти б мали діти, тут мали бути школи" - ці слова наголошують на трагедії зміни звичного порядку речей, де замість безтурботного дитинства приходить розруха та біль. Автори мріють про відновлення нормального життя, де діти можуть безпечно грати та вчитися, підкреслюючи несправедливість та жорстокість війни.
В кінцевій частині пісні звучить оптимістичний мотив повернення додому, відновлення звичного життя та перемоги над втомою і болем. "Ми скоро будем вдома... Чуєш, вище ніс" - заклик не втрачати надію, вірити в краще майбутнє та в силу людського духу, який здатен подолати будь-які труднощі. Це повідомлення про непереможність любові, дружби та спільних зусиль на шляху до миру та відновлення.
Пісня ТНМК є сильним нагадуванням про важливість миру, відновлення та надії, яка підтримує людей у найскладніші часи. Це гімн непереможності людського духу перед обличчям руйнувань та втрат.