Пісня "А я тебе й кохаю досі" у виконанні Наталії Бучинської пронизана ніжністю, сумом і безмежною вірністю. Вона розповідає історію любові, яка пережила розлуку, але не втратила своєї сили. Лірична героїня звертається до свого коханого, з яким давно не бачилася, але її почуття до нього лишаються незмінно глибокими і щирими. Це виражається у словах про вечір, який "вплітає мрії у моє волосся", символізуючи невгасиму надію на зустріч.
Повторювані мотиви "за хмарами", птахів, що кружляють парами, і голубів, що голубляться, надають пісні легкості та романтичної атмосфери. Вони слугують метафорою нездійсненних мрій і ідеалу гармонійних стосунків. Фраза "Як станемо ми парою, то стерпиться і злюбиться" підкреслює сподівання на подолання усіх перешкод і відновлення взаємин, в яких минулі негаразди будуть забуті, а почуття лише зміцніють.
Останні рядки пісні відображають тугу і невизначеність: неясно, чи взаємні ці почуття, чи все лише ілюзія, що народилася в серці ліричної героїні. Таким чином, пісня залишає простір для роздумів про справжність переживань, силу любові та можливість її випробувань часом і відстанню. Це глибоко емоційний твір, що зачіпає серця слухачів своєю щирістю та відданістю.