Пісня "За хмарами за хмарами" у виконанні Наталії Бучинської занурює слухача в атмосферу невимовної ностальгії та туги за коханою людиною, яка давно не була поруч. Лірична героїня звертається до вечора як до посередника між нею та її мріями, що вплітаються у волосся немов недопите вино – символ незавершеності та певної незадоволеності.
Основний рефрен пісні, що повторюється, малює образи захмарених небес, під якими парами кружляють птахи, символізуючи пару, яка могла б бути разом, але роз'єднана обставинами. "За хмарами" виступає метафорою недосяжності, місцем, де зберігаються мрії та надії на майбутнє разом. Голуби, що "голубляться", втілюють ідеал гармонійних відносин, до якого прагне героїня, вірячи, що коли вони знову стануть парою, всі труднощі "стерпляться і злюбяться".
В іншому куплеті пісні розкривається тема несподіваних зустрічей у снах, які надають героїні надію та силу продовжувати чекати на зустріч з коханим. Задається питання, чи знайшов він любов у ній, чи все їй просто здалося. Ця невизначеність підкреслює загальний настрій пісні – меланхолійну суміш надії, любові та відчаю.
У цій пісні відчутно глибоке бажання ліричної героїні знайти втрачене щастя, віру в те, що кохання здатне подолати будь-які випробування та відстані, навіть якщо воно знаходиться десь "за хмарами".