Пісня "Приходить вечір" у виконанні Наталії Бучинської огортає слухача атмосферою невимовної ніжності та глибокої любовної туги. У перших рядках ми чуємо про вечір, який "невипитим вином" вплітає мрії у волосся героїні. Ця метафора відображає її солодку меланхолію і невимовну тугу за коханим, якого вона давно не бачила, але все ще кохає.
Центральним образом пісні є природа – хмари, річка, птахи, що кружляють парами, та голуби, що голубляться. Вони символізують прагнення до гармонії та єдності, до створення пари, де всі протиріччя "стерпляться і злюбляться". Цей природний цикл слугує алегорією любовних відносин, де з часом з'являється взаєморозуміння та прийняття один одного з усіма недоліками.
У другій частині пісні згадується мотив снів, де героїня без попереджень приходить до коханого, що може символізувати її невгамовну тугу та сподівання знайти взаємність. Вона задається питанням, чи знайшов він свою любов у ній, чи це було лише її уявленням.
Таким чином, пісня торкається теми вічного пошуку любові, надії на взаємність та здатності приймати та любити попри все. Вона змальовує картину ніжної та водночас болісної любові, яка проймає серце і залишає в душі слід невимовного очікування та сподівання. Лирична героїня пісні живе у світі своїх мрій та сподівань, плекаючи в серці надію на здійснення своєї найзаповітнішої мрії – бути разом з коханим.