Пісня "Так як ніби ми не винуваті" виконавиці LOBODA відображає історію складних стосунків між двома людьми, які, здається, не можуть бути разом через обставини, але й не в змозі повністю відпустити одне одного. Вона розпочинається з опису повторюваної ситуації, де, незважаючи на святкування та річниці в життях інших людей, головні герої відчувають дистанцію та відчуженість, символічно представлену як відстань між Києвом і Ніццею.
Ця відстань стає причиною нездатності підтримувати очний контакт, що є метафорою уникнення правди про свої почуття. В основі лежить дилема між бажанням забути кохану людину, як радить один із героїв, та неможливістю це зробити через сильні почуття, які все ще "живі". Текст підкреслює, що незважаючи на спроби обдурити оточуючих, серце не обманеш.
Подальші рядки пісні розкривають внутрішній конфлікт і боротьбу з собою, вказуючи на зрозуміння обох героїв, що їхні дії та поведінка не відповідають істинним почуттям, а спілкування зі своєю половинкою лише підтверджує це. Пісня завершується пророцтвом неминучих вибачень і обіцянок, які вони робитимуть одне одному, вдаючи з себе невинних у цій ситуації. Це вказує на зацикленість у стосунках, де кохання "дико прошило" їх, залишаючи глибокі емоційні рани. Пісня передає глибокий емоційний досвід, що стосується любові, втрати та складнощів спілкування між закоханими.