Пісня "Не забув знаю і не забудеш" Ірини Білик переносить слухача в світ глибоких емоцій, втрати та ностальгії за минулим коханням. Лірична героїня згадує часи, коли вона і її коханий були разом, живучи моментами щастя, кохання та близькості. Вони разом зустрічали світанки, купалися в променях щастя, втікали від дощу босоніж і відчували захист один одного від усіх негараздів світу.
У пісні підкреслюється, що спогади про ці моменти глибоко закарбувалися в серці героїні, вона відчуває гостру втрату та самотність без свого коханого. Вона наголошує, що не може уявити своє життя без нього, що кожен день і ніч без нього є великим випробуванням. Любов, яку вона відчуває, ще тримає її, не дає забути про минуле.
Пісня передає досвід глибокого особистого переживання, показуючи, як любов може надихати і тримати людину, а втрата цієї любові - призводити до відчуття глибокої пустоти і самотності. Через музику та слова Білик відкриває слухачам двері до свого внутрішнього світу, наповненого спогадами, надіями та болем втрати.