Пісня "Тебе щодня, щоночі так не вистачає" Ірини Білик - це зворушлива розповідь про любов, ностальгію та спогади. У перших рядках тексту згадуються моменти зустрічей на світанку, магічні і неповторні, коли закохані зливаються з природою, скупаючись в променях щастя. Ці спогади випромінюють чистоту та невинність переживань, але також закладають фундамент суму за втраченими моментами.
Друга частина пісні підкреслює глибоку прихильність та почуття втрати, яке виникає через відсутність коханої людини. Туга за минулим і бажання повернути ті щасливі моменти стають домінуючими. Виконавиця звертається до своїх спогадів, нагадуючи про теплі обійми, спільні прогулянки під дощем та втечу від негативу світу, які вони разом пережили. Це свідчить про незламний дух та сподівання зберегти любов, незважаючи на всі перепони.
Завершується пісня визнанням в тому, що любов тримає її щодня та щоночі, незважаючи на самотність та біль відсутності. Це вияв емоційної сили та залежності від почуттів, які живуть у серці виконавиці, підкреслюючи безмежну відданість і надію на відновлення зв'язку. Лірика пісні є вираженням універсальних почуттів кохання, втрати та вічної надії.