Пісня виконавця OSTROVSKYI розкриває глибокі емоційні переживання людини, що опинилась у вирі деструктивних відносин. Зі слів ліричного героя виринає образ коханої як невгамовної стихії, що несе руйнацію та хаос, порівнюючи її з тайфуном, вулканом Мауна-Лоа, водночас вказуючи на неможливість відірватися від цих відносин, попри їхню токсичність. Описана ситуація викликає у героя страждання та почуття безвиході, коли любов переплітається з болем і розчаруванням.
В тексті пісні присутня драматична дихотомія між глибокими почуттями любові та водночас розумінням, що об'єкт кохання приносить лише страждання. Ліричний герой описує себе як єдиного, хто залишився стояти серед руйнівної сили коханої, підкреслюючи свою відданість та мужність перед обличчям її руйнівної енергії. Водночас, в тексті звучить відчайдушне прохання про визволення, про бажання піти, що вказує на внутрішній конфлікт героя, роздираного між любов'ю та потребою у самозбереженні.
Особливо емоційно звучить повторювана фраза про те, що кохана є "стервом", що виражає глибоке розчарування та біль. Таке визначення контрастує з вираженням сильних почуттів, показуючи складність відносин, де любов переплетена з болем. Пісня передає душевні терзання, спричинені токсичними відносинами, та водночас нездатність повністю їх відпустити, наголошуючи на складності людських емоцій та відносин.