Ця пісня OSTROVSKYI розкриває інтенсивні емоційні переживання особи, яка опинилася у складних відносинах. Виконавець описує своє ставлення до партнерки як до світової трагедії, порівнюючи її з нищівними природними явищами, такими як тайфун або вулкан Мауна-Лоа, що символізує її руйнівну силу і непередбачуваність. Пісня передає почуття безвихідності та залежності від людини, яка приносить страждання, але водночас залишається об'єктом любові.
Співак називає свою партнерку океаном проблем, в якому він тоне, підкреслюючи невпинні труднощі, що супроводжують їхні відносини. Він визнає, що ця людина стала для нього джерелом параної, але водночас найкращим досвідом, що свідчить про глибокий вплив цієї особи на його життя. Любов і біль сплітаються, коли співак висловлює своє бажання піти, але водночас залишається прив'язаним до своєї партнерки.
Ключовим елементом пісні є повторюваний рефрен про те, що від стосунків з партнеркою не допоможе навіть пігулка, і як співак "закипає", наче "грьобана турка" від істерик своєї коханої. Це підсилює образ екстремальних емоційного та фізичного дискомфорту, які викликають відносини. Незважаючи на усі переживання і "істерики", почуття любові залишається, показуючи складність і двозначність людських емоцій. Це розповідь про глибоке почуття, що спричиняє страждання, але з яким важко розлучитися, висвітлюючи комплексність людських взаємин. Пісня відображає внутрішні боротьби, любов, яка приносить біль, та неможливість відпустити того, хто є джерелом страждань.